Центр професійного розвитку педагогічних працівників: практика впровадження змін. Досвід Компаніївської селищної громади.

В цілому можна виділити дві ключові причини створення Центру професійного розвитку педагогічних працівників (Центру) в Компаніївській територіальній громаді в 2020 році:

Вимоги законодавства. ЗУ «Про повну загальну середню освіту» передбачав реорганізацію методичних кабінетів та створення, відповідно до законодавства та потреб громади, Центрів професійного розвитку педагогічних працівників.
Збільшення кількості споживачів послуг Центру. Укрупнення Компаніївської громади, що передбачалося на завершальному етапі реформи з децентралізації влади, призводило до зростання мережі закладів освіти громади та, як наслідок, кількості педагогів, які потребували методичної підтримки.

Зменшення освітньої субвенції: виклики та шляхи їх рішень. Досвід закладів освіти Білозірської громади, Черкаська область.

Постановою КМУ № 401 від 1 квітня 2022 року, здійснено секвестр державного бюджету. Скорочення видатків загального фонду державного бюджету викликано внаслідок війни, що розпочала росія проти України.  Як наслідок, освітня субвенція також була зменшена на 10%. Попередній аналіз наслідків скорочення освітньої субвенції для Білозірської громади свідчив, що є загроза виникнення заборгованості по заробітній платі для педагогічних працівників у розмірі 2570300 грн. Варто зазначити, що до секвестру бюджету в Білозірській територіальній громаді дефіциту освітньої субвенції не було. Необхідність вирішення окресленої проблеми стала передумовою впровадження практики.

Розробка програми розвитку та функціонування української мови – складова розвитку системи освіти: досвід Хустської громади Закарпатської області

У Хустській територіальній громаді не було випадків, коли мешканці відмовляються, не хочуть спілкуватися українською мовою чи в різних установах і організаціях не використовують державну мову. Навпаки, у всіх структурах панує українська мова, це об’єднавча складова особливо для поліетнічних громад. На території Хустської громади проживають українці, угорці, німці, словаки, роми. Водночас  існувало два виклики:

– недостатньо висока якість володіння українською мовою на побутовому рівні. Так, непоодинокі випадки граматичних, лексичних помилок на бігбордах, у меню закладів харчування, в повсякденному спілкуванні.
– низькі показники зовнішнього незалежного тестування (ЗНО) з української мови.
Прагнення вирішити зазначені виклики було передумовою впровадження практики.

Проєкт з інформальної освіти «Срібна Земля» для нових мешканців Хустської громади.

З початку війни росії проти України в громаду почали прибувати нові мешканці з регіонів України, у яких велися активні бойові дії. За цих умов одними із основних завдань Хустської громади стало надання допомоги співвітчизникам щодо таких напрямків:

створення умов для проживання, забезпечення харчування, надання психологічної допомоги у разі потреби;
легкої адаптації в нових умовах.
У процесі забезпечення базових потреб людей, які приїхали в Хустську громаду, рятуючись від війни, стало очевидним, що вони в побуті послуговуються російською мовою, а в ряді випадків діти та дорослі зазначали, що не розуміють української мови. Така ситуація ускладнювала процес адаптації людей у новій громаді, їх комунікацію з місцевими мешканцями, формування нових соціальних зав’язків у цілому. Для вирішення цих викликів прийнято рішення реалізувати проєкт з інформальної освіти «Срібна Земля», який передбачав надання допомоги новим мешканцям громади розвинути, сформувати навики практичного використання української мови через вивчення культури, традицій, історії краю.

Хмельницький академічний обласний театр ляльок як хаб з інформальної освіти для дітей в умовах воєнного стану

Опис ЗМІСТУ практики Хмельницький академічний обласний театр ляльок як хаб з інформальної освіти для дітей в умовах воєнного стану Період впровадження практики березень 2022 Опис практики Проблема, на вирішення якої спрямована практика Війна травмує як дорослих, так і дітей. Сьогодні майже кожна дитина в Україні потребує психологічної підтримки. Порушення викликані незадоволеною потребою в безпеці відносять …

Реалізація освітньо-культурного проекту «Святкуймо Воскресіння разом» у Верховинській громаді: інформальна освіта об’єднує

Верховинська територіальна громада одна із громад, що стала другою домівкою для співвітчизників, які були вимушені переїхати через загрозу життю внаслідок військового вторгнення росії. Окрім безпеки і стабільності люди втратили (частково втратили) соціальні зв’язки. Для допомоги вимушено переміщеним особам адаптуватися в нових умовах, відновити психологічні сили, започаткувати нові знайомства, відділом освіти, молоді і спорту Верховинської селищної ради, напередодні великодніх свят, реалізовано освітньо-культурний проект «Святкуємо Великдень разом».

Впровадження електронних журналів в практику закладів освіти: досвід Полонської громади, Хмельницької області

Одним із викликів в організації освітнього процесу в період карантину було ведення журналів, фіксація досягнень учнів, інформування батьків про результати навчання учнів. Це стало передумовою того, що відділ освіти, молоді і спорту Полонської міської ради розпочав вивчення питання впровадження електронного документообігу в закладах освіти громади.

Надання освітніх послуг в умовах воєнного стану: досвід відділу освіти Городоцької міської ради, Хмельницької області

В умовах війни, з урахуванням обставин що виникають, рішення приймаються швидко на всіх рівнях від загальнодержавного до особистого. Із початком активних бойових дій, в ряді регіонів України, до Городоцької територіальної громади разом з батьками приїхали 223 дитини шкільного віку. В той же час 26 педагогічних працівників та 603 учні Городоцької громади покинули територію України. За таких обставин, реалізація функцій органу місцевого самоврядування в сфері освіти, орієнтована на організацію безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану, що зокрема, передбачає:

1. Створення безпечних умов для навчання учням, що прибули в громаду.
2. Врегулювання трудових відносин з вчителями, які залишили територію громади.
Необхідність реалізації цих завдань стала передумовою впровадження практики.

Інформальна освіта в умовах воєнного стану: досвід відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, Івано-Франківської  області

З початком війни мільйони українців зі східних регіонів держави були вимушені покинути власні домівки. Верховинська територіальна громада стала однією із громад до якої в пошуках безпеки приїхали тисячі українців з Києва, Херсону, східних регіонів держави. Коли в громаді почали реєструватися перші вимушено переселені особи (ВПО) стало зрозуміло що для людей, які звикли послуговуватися російською мовою в побуті потрібна мовна адаптація. що також має на меті допомогти співвітчизникам адаптуватися в нових умовах, сприяти формуванню нових соціальних зав’язків. Саме тому, з ініціативи відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, було започатковано безкоштовні курси вивчення української мови під назвою «Мовна адаптація: легко і цікаво!» для внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні має бути свідоме прагнення кожного громадянина України бути носієм української мови, бути єдиними в часі і слові.

Розробка стратегії розвитку освіти. Досвід Старосалтівської територіальної громади

Одними із базових засад реформи освіти є забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг та створення умов для здобуття освіти впродовж  життя. Реалізація реформи освіти на місцевому рівні вимагає від громад системного підходу до змін, залучення мешканців громад до процесів управління освітою, прийняття непростих управлінських рішень.

Визначення стратегічних пріоритетів розвитку системи освіти в громаді, визначення викликів та напрямів змін, системний підхід до їх впровадження, переконання мешканців громади підтримати зміни– одні із завдань стратегії. Стратегія розвитку освіти відображає місцеву політику в цій сфері, робить діяльність місцевої влади прозорою та підконтрольною громаді.