Віддати школярів на навчання в сусідню громаду: причини та наслідки нестандартних управлінських рішень. Досвід оптимізації шкільної мережі Носівської громади Чернігівської області.

В Носівській громаді Чернігівської області затверджено план змін освітньої мережі. Його реалізація, в частині щодо оптимізації Держанівської гімназії, вимагала забезпечення підтримки батьками та педагогічним колективом нестандартного рішення –переходу учнів Держанівської гімназії Носівської ТГ на навчання до Новошляхівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кіптівської сільської ради.

Неформальна освіта в умовах воєнного стану як інструмент підвищення безпеки освітнього середовища та якості освітніх послуг. Досвід Вознесенської міської громади Миколаївської області.

З 24 лютого 2022 по сьогодні (13 лютого 2024р.) мешканці Миколаївської області провели в укриттях понад 1900 годин. Бойові дії на території Вознесенської громади Миколаївської області тривали два тижні. З того часу не було жодної доби без оголошення тривоги. Заклади освіти, в яких відремонтовані укриття, під час обстрілів також стають прихистками для мешканців мікрорайону, в укритті проводяться заняття. Однією із таких шкіл є Вознесенська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 Вознесенської міської ради, Миколаївської області. Внаслідок війни, місцева влада не мала достатньо власних ресурсів, щоб облаштувати укриття шкіл всіма необхідними меблями, зробити його максимально комфортним для навчання учнів та перебування мешканців, які проживають поряд зі школою. Адміністрація Вознесенської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 активно шукала шляхи вирішення цієї проблеми. Зазначене стало передумовою впровадження практики.

STEM освіта школярів як інструмент мотивації до здобуття знань та підвищення якості життя у (по)воєнний час. Досвід Куликівської селищної територіальної громади, Чернігівська область.

У перші дні війни Куликівська громада стала евакуаційним хабом. У 2022 році, при населенні 15 тис. мешканців, громада прийняла 27 тис. ВПО. У березні 2022 року був високий ризик окупації самої громади. Як наслідок, прийнято рішення познімати всі вказівники щоб ускладнити просування ворога. Після деокупації Чернігівської області стало можливим відновлення навігації в громаді. Питання для Куликівської громади актуальне, адже станом на січень 2024 р. на її території проживають 5800 ВПО, в тому числі діти. Інший виклик, стресовий стан якого зазнали дорослі і діти. Учні та учениці відчувають стрес, що проявляється в апатичності дітей в усіх сферах їх життя, в тому числі і в навчанні. Спостерігалася відсутність в учнів та учениць мотивації до навчання. Зазначене стало передумовою впровадження практики.

Надання ЦПРПП послуг на засадах міжмуніципальної співпраці. Досвід Солонянської територіальної громади, Дніпропетровська область.

У 2021 році Солонянська територіальна громада стала однією із 15 громад Дніпропетровської області в яких створено ЦПРПП. Їх створення є елементом реформи освіти. Робота центру мала на меті допомогти педагогічним працівникам Солонянської громади:
• запланувати та визначити власну траєкторію професійного розвитку;
• краще виконувати свою роботу, сприяти впровадженню реформи освіти на місцевому рівні;
• уникнути професійного вигорання
У багатьох громадах України такі центри не створено. У пошуку власної моделі забезпечення послуг професійного розвитку педагогічних працівників 30 громад Дніпропетровської області протягом 2021- 2023 рр. звернулися до Солонянської територіальної громади із пропозицією укласти договір про надання послуг ЦПРПП на засадах міжмуніципальної співпраці.

Опорна школа як осередок розвитку STEAM освіти. Досвід Баранівської територіальної громади.

Впровадження STEM підходів в освітній процес, створення STEM центрів, лабораторій – дієвий інструмент у формуванні майбутнього кадрового потенціалу в Україні, невід’ємний елемент підвищення якості освітніх послуг та реалізації концепції НУШ. Зазначене мотивувало адміністрацію та педагогів Баранівського ліцею №2 ім. О.Сябрук до створення STEM лабораторії та розпочати впровадження STEM підходів в освітній процес.

Формування системи надання якісних послуг ЦПРПП. Досвід Славутської територіальної громади Хмельницької області.

Центр професійного розвитку педагогічних працівників створено на виконання вимог ЗУ «Про освіту» згідно рішення сесії Славутської міської ради (додаток 1). Постало питання не формальної зміни назв, а створення якісно нової системи надання методичної допомоги педагогам, що орієнтована на поточні та стратегічні потреби педагогічних працівників, чутлива до їх індивідуальних потреб, сприяє впровадженню інновацій в освітній процес, ефективно поєднує науковий потенціал та практику. Зазначене стало передумовою впровадження практики

Створення освітнього хабу в Малинівській громаді як відповідь на виклики війни. Досвід Малинівської громади Харківської області.

Внаслідок воєнних дій 100% закладів освіти з громади зазнали пошкоджень. Школи, садочки поступово відновлюються. Сьогодні учні громади навчаються дистанційно, школи не опалюються, не в усіх закладах освіти є укриття. В громаді гостро постала потреба облаштування безпечного простору який міг би використовуватися в освітніх цілях для проведення нарад, семінарів, тренінгів як для учнів, так і для педагогічних працівників.
Зазначене стало передумовою впровадження практики

Забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг в умовах війни. Досвід Малинівської громади Харківської області.

Малинівська громада від початку війни у 2022 році до вересня перебувала під активними обстрілами росії, у 2022 році частина території була тимчасово окупована. Частині мешканців громади, серед яких сім’ї з дітьми, педагоги, у пошуках безпеки довелося залишити громаду. Середня наповнюваність шкіл у 2023/2024 рр порівняно із 2022/2023 роком знизилася на 20%. Внаслідок війни забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг в Малинівській громаді потребувало вирішення
• Проблеми безпечного доступу учнів та учениць громади до освітніх послуг
• Оптимізації освітньої мережі.

Процес реформування мережі закладів освіти Жмеринської територіальної громади Вінницької області.

Жмеринська міська територіальна громада створилася в 2019 році шляхом об’єднання Міста Жмеринка та чотирьох сільських рад. В 2019 році сформувалася нова мережа закладів освіти. За рахунок високої фактичної наповнюваності класів (ФНК) у міських школах в цілому в  громаді вистачало освітньої субвенції. На противагу місту в сільській місцевості школи мали низьку наповнюваність класів, якість і умови навчання були гіршими. Прагнення забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг всім учням та ученицям громади незалежно від місця їх проживання, прагнення продовжити роботу над впровадженням реформи старшої школи спонукали громаду в 2019 розпочати оптимізацію освітньої мережі та продовжувати її в умовах воєнного стану.

Реформування організації харчування в школах Жмеринської територіальної громади Вінницької області

Моніторинг якості та умов харчування дітей в закладах повної загальної середньої освіти Жмеринської громади свідчили про необхідність змін. Аналіз процесу харчування в школах підтвердив що діти 1-4 класів та діти пільгових категорій, які харчуються за рахунок місцевого бюджету, неохоче їли страви, що їм пропонували в їдальнях, частина страв просто йшли у відходи. Учні базової та старшої школи надавали перевагу фаст фуду. Серед причин, що призвели до таких наслідків можна виділити наступні: одноманітність харчування, відсутність можливості вибору страв, низький рівень культури здорового харчування, високий рівень зношеності основних засобів їдалень, відсутність умов для зберігання продуктів, що належали до різних груп харчових продуктів. Прагнення підвищити якість організації харчування, сприяти реалізації концепції НУШ в частині що орієнтована на збереження здоров’я учнів та учениць шляхом підвищення рівня культури здорового харчування стали передумовою впровадження практики.