Розробка плану змін мережі закладів освіти під час воєнного стану та його реалізація. Досвід Носівської територіальної громади, Чернігівської області.

Серед причин, що спонукали Носівську територіальну громаду у 2021 році розпочати та, в умовах воєнного стану, у 2022 та 2023 роках, продовжити процес змін мережі закладів освіти можна виділити наступні:

– забезпечення  рівного доступу до якісних освітніх послуг учнів та учениць Носівської громади незалежно від місця їх проживання;
– ліквідація внутрішнього булінгу в одній із шкіл громади, що штучно виник через діючу на той час структуру освітньої мережі;
– підготовка освітньої мережі до старту реформи старшої школи та підвищення якості освітніх послуг в цілому;
– вимоги законодавства.

Створення опорної школи та зміна мережі закладів освіти. Досвід Носівської територіальної громади, Чернігівської області.

24 липня 2020 року на підставі розпорядженя уряд Носівською міською радою прийнято рішення про прийняття у комунальну власність новозбудованої Носівської школи №5. Школа була довгобулом. Введення її в експлуатацію та передача громаді спонукала до змін освітньої мережі. Попередній аналіз свідчив що школа №5, проектною потужністю 520 місць, може не лише вирішити проблему перенавантаження двох міських шкіл, забезпечивши навчання для 400 учнів та учениць, а й дозволить забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг для учнів двох малокомплектних шкіл Носівської громади. Зазначене і стало передумовою впровадження практики.

Підготовка школярів та школярів громади до вибору профілю навчання та професії. Досвід Володимир-Волинської територіальної громади Волинської області

Підготовка до впровадження реформи старшої також повинна передбачати зміну підходів до знайомства учнів та учениць в громади з майбутніми професіями, підвищення якості поінформованості батьків та їх дітей із закладами в яких учні та учениці можуть здобувати повну загальну середню освіту, здобувати майбутню професію. Традиційне знайомство учнів у 8-9 класах із професіями, із можливими профілями навчання у старшій школі не надає їм достатнього часу для їх усвідомленого вибору, визначення власної освітньої траєкторії. Зазначене штучно знижує якість освітніх послуг. Прагнення підвищити якість освітніх послуг, сприяти якісній підготовці до реформи старшої школи на місцевому рівні стали передумовами впровадження практики.

Конкурс «Шкільний громадський бюджет в умовах воєнного стану». Досвід Володимирської  територіальної громади, Волинської області

В 2021 році виникла ідея про впровадження шкільного громадського бюджету (ШГБ) у Володимирській міській громаді. Ініціатива реалізована з метою налагодження взаємодії органів місцевого самоврядування з учнівською громадськістю, залучення учнівської молоді до прийняття рішень, розкриттю та використанню потенціалу учнів та учениць для розвитку закладів освіти в яких вони навчаються. В громаді проведено підготовку до конкурсу проектів «Шкільний громадський бюджет» і попри виклики воєнного стану для підтримки учнів, укріплення їх віри в перемогу України у 2022 році проведено конкурс проектів «Шкільний громадський бюджет».

Формування спроможної освітньої мережі. Досвід Староушицької територіальної громади..

Староушицька територіальна громада створена  в кінці 2017 року. Вже на етапі формування громади було зрозуміло освітня мережа, що буде передана від районного відділу освіти територіальній громаді потребуватиме змін, адже із 6 шкіл, що мали бути передані громаді, 3 малокомплектні. Нестача освітньої субвенції в 2018 році становила 2,5 млн грн. Аналіз якісних показників свідчив, що якість освітніх послуг в малокомплектних школах значно нижча і фактично право учнів у рівному доступі до якісних освітніх послуг штучно обмежується. Зазначене стало передумовою для першого етапу оптимізації. В 2020 році до Староушицької громади приєднано ще одну сільську раду, на території якої функціонувала школа І-ІІІ ступенів. Аналіз мережі свідчив про необхідність змін і спонукав до чергового етапу оптимізації.

Створення гендерно чутливого освітнього середовища в закладах освіти Дзвиняцької сільської  територіальної громади, Івано-Франківської області.

Здебільшого освітяни Дзвиняцької сільської громади не розглядали впровадження гендерних практик та підходів як інструменти підвищення якості та доступності освітніх послуг. В 2020 році в громаді затверджено програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків Дзвиняцької ОТГ на 2020-2022 рр. її мета – підвищення рівня обізнаності старшокласників Дзвиняцької ТГ з питань ґендерної рівності, запобігання насильству та протидії торгівлі людьми. Реалізація завдань передбачених програмою вимагала підвищення рівня обізнаності педагогів та педагогинь громади з важливістю, суттю гендерного підходу, посилення їх спроможності щодо впровадження ідеї ґендерної рівності в освітньо-виховному процесі.
Зазначене стало основою для підготовки та реалізації проєкту  «Табір Дарунок», реалізація якого на практиці сприятиме впровадження гендерно чутливих практик в освітньо-виховний процес та створенню гендерно чутливого освітнього середовища в закладах освіти Дзвиняцької сільської територіальної громади в цілому. 

Горохів Хаб  – професійний розвиток, синергія, інновації: досвід ЦПРПП  Горохівської МТГ, Волинська область.

Горохівська міська територіальна громада створена в 2020 році. Громада налічує 24 заклади загальної середньої освіти та 17 дошкільної. Освітніми послугами охоплено 3824 дитини, з них учні – 3218. В умовах війни безпека учасників освітнього процесу набула особливого значення. Водночас підвищення якості освітніх послуг залишається одним із пріоритетних завдань Горохівської міської ради. У громаді працює 488 педагогічних працівників. В умовах реформи освіти, впровадження нових підходів до навчання  зростає необхідність якісної підтримки професійного розвитку педагогічних працівників. Саме тому прийнято рішення про створення Центру професійного розвитку педагогічних працівників. Сучасний ЦПРПП мав на меті:

залучити ініціативних, кваліфікованих фахівців, які б сприяли впровадженню новацій в освітньому процесі
забезпечити впровадження нових підходів та методів співпраці педагогічних працівників
змінити стереотипне сприйняття педагогами тих, хто забезпечує надання методичної підтримки.

Формування гендерної освітньої політики в Дзвиняцькій сільській  територіальній громаді Івано-Франківської області.

Гендерний аналіз в сфері освіти дозволив виявити ряд проблем, що перешкоджають забезпеченню рівних прав і можливостей жінок і чоловіків:
1. Вплив гендерних стереотипів на формування культури поведінки школярів.
2. Вплив гендерних стереотипів на стиль роботи педагогічних колективів.
3. Несистемна робота з гендерної освіти школярів.
З метою вирішення зазначених проблем, а також координації зусиль органів місцевого самоврядування, громадських організацій в сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у Дзвиняцькій територіальній громаді розроблена та реалізована Програма рівних прав та можливостей. Програма стала основою гендерної освітньої політики в громаді.

Неформальна та інформальна освіта як інструменти впровадження гендерно-чутливих практик та підходів в практику Дзвиняцької сільської  територіальної громади, Івано-Франківської області.

За результатами участі в семінарах, тренінгах програми DOBRE з питань гендерної рівності начальниця відділу освіти, молоді та спорту Дзвиняцької громади винесла на розгляд голови громади ідею впровадження гендерного підходу в роботу Дзвиняцької сільської ради, в тому числі в сфері формальної освіти, шляхом законодавчого оформлення гендерної політики громади та використання неформальної та інформальної освіти як інструментів впровадження гендерно-чутливих практик.

Шкільний громадський бюджет – ефективний інструмент залучення учнівської молоді до громадської діяльності. Досвід Новолинської  територіальної громади, Волинська область

Із метою сприяння розвитку шкіл громади, перетворення їх із звичайного закладу освіти, де надаються знання, йде освітній процес, в соціально-активні школи, управлінням освіти Нововолинської міської ради ініційовано впровадження шкільного громадського бюджету.