Від операційних рішень до стратегічних планів: практика розробки стратегії розвитку освіти Воле – Баранецької ОТГ

Система освіти в громаді, за умови ефективного управління, є однією з точок зростання, саме тому, забезпечення якісних освітніх послуг, рівного доступу до них є важливим та невід’ємним елементом стратегії розвитку громади..
Розуміння стратегічного значення освіти в розвитку Воле – Баранецькій ОТГ існувало. Проблема полягала у тому, що не було рекомендацій щодо розробки стратегії розвитку освіти, а у створені формального документу громада була незацікавлена. Саме тому у 2017 році селищною радою Воле – Баранецької ОТГ погоджено питання участі громади у пілотному проекті щодо розробки стратегії розвитку освіти що реалізовувався за підтримки шведсько – українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні»

Методисти і децентралізація – від створення методичного кабінету до забезпечення методичного супроводу.

Баранівська ОТГ створена в 2016 році. Громада отримала в управління 20 закладів середньої освіти, 19 дошкільних навчальних закладів та 1 позашкільний навчальний заклад. Як наслідок, відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування», в громади виникли нові обов’язки в сфері освіти. Зокрема, перед Баранівською громадою постало завдання забезпечити ефективне управління закладами освіти та сприяти підвищенню якості освітніх послуг. Остання значною мірою залежить від якості методичної допомоги, яку вчителі отримують від методистів. До створення об’єднаної громади надання методичних послуг здійснювалося методичним кабінетом районного відділу освіти. Після створення ОТГ це питання знаходиться у сфері відповідальності громад. Зважаючи на цей факт, а також на те, що до комунальної власності громади фактично перейшло 90% шкіл та понад 70 % дошкільних навчальних закладів району, прийнято рішення про створення власного методичного кабінету.

Управляти самостійно чи делегувати: практика створення відділу освіти Приморської ОТГ

Система освіти є одним із найбільш важливих об’єктів управління. Забезпечення якості освітніх послуг, створення безпечного середовища для навчання є одним із пріоритетних завдань Приморської ОТГ. Розпочавши свою роботу посередині навчального року депутатами громади прийнято рішення делегувати районному відділу освіти та комунальній установі «Районний методичний центр» повноваження в сфері управління закладами освіти в ОТГ. Проте, співпраця громади з районним відділом освіти та КУ «Районний методичний центр» не відповідала очікуванням громади

Сільська опорна школа – опора якісних освітніх послу. Досвід Полонської ОТГ

Створена в 2015 році Полонська міська ОТГ отримала в управління 33 навчальних заклади, з яких 15 ДНЗ та 18 шкіл. Така мережа перевищувала фактичні потреби громади, зокрема в школах І-ІІІ ступенів. Громада отримала в спадок від району і малокомплектні школи, які потребували капітального ремонту. Проте найбільшою проблемою малокомплектних шкіл є неспроможність забезпечити всебічний розвиток дитини, її соціалізацію, набуття навиків ефективної комунікації. Як наслідок, учні малокомплектних шкіл мають обмежений доступ до якісних освітніх послуг. Саме тому, формування ефективної мережі навчальних закладів в Полонській міській ОТГ потребувало оптимізації. Остання передбачає використання різних інструментів, одним з яких є створення опорних закладів.

Оптимізація – перші кроки новостворених громад в боротьбі за якість освітніх послуг. Досвід Баранівської ОТГ

2017 рік став першим роком існування Баранівської міської об’єднаної територіальної громади. Вона отримала в управління 20 закладів середньої освіти, 19 дошкільних навчальних закладів та 1 позашкільний навчальний заклад. Перед громадою постало складне завдання – забезпечення якості освітніх послуг та їх доступності для всіх мешканців йгромади. Складність реалізації завдання викликана наявністю малокомплектних навчальних закладів. Так з 19 ДНЗ лише 8 були закладами повного дня з режимом роботи 9-10,5 годин, а 11 – малокомплектні на базі ЗЗСО з режимом роботи 4 години. Також з 7 шкіл 1 ступеня в 6 відсутній 1-й клас, в 3 – другий, в 4 – треті та четверті класи. Витрати на 1 учня в таких закладах сягають 43 тис.грн. на рік, найбільшу питому вагу в таких витратах становлять витрати пов’язані з утриманням будівель. Як наслідок замість того щоб кошти вкладалися в освіту дітей вони вкладаються в утримання будівель.

Опорна школа як інструмент підвищення якості освітніх послуг. Досвід Баранівської ОТГ

Створення опорного закладу є одним із інструментів підвищення якості освітніх послуг. Держава стимулює створення опорних шкіл надаючи їм фінансову підтримку. Рішення про створення опорного закладу в Баранівській ОТГ мало на меті і залучення додаткових коштів, і підвищення якості освітніх послуг.
Варто зазначити, що для забезпечення якості освітніх послуг пріоритетним є ліквідація індивідуальної форми навчання та надання педагогам якісної методичної допомоги. Посилення матеріальної бази є також важливим, але саме по собі воно не здатне забезпечити рівний доступ до якісних освітніх послуг для всіх школярів в ОТГ

Рада директорів Овруцької ОТГ

Створення ради директорів в Овруцькій міській ОТГ було ініційовано директором школи. Рада директорів є дорадчим органом і передбачає співпрацю керівників навчальних закладів, голови громади, відділу освіти, сприяє розбудові громадянського суспільства та підняття ролі громадської діяльності.

Якісні освітні послуги в умовах децентралізації: практика створення опорного закладу освіти в Солонянській ОТГ

Повноваження, що отримали громади в сфері освіти покладали на них відповідальність за якість освітніх послуг які отримують діти. Не менш важливим завданням було створення належних умов, формування безпечного середовища для навчання. Аналіз шкільної мережі Солонянської ОТГ засвідчив, що кількість навчальних закладів в громаді перевищує їх потребу. Так у Малозахаринській ЗОШ І – ІІ ступенів всі діти знаходяться на індивідуальній формі навчання через відсутність повноцінних класів.
Кількість дітей в школі І – ІІ ступенів становила менше 25 чоловік, що в перспективі означало, що утримання такої школи повністю ляже на місцевий бюджет. Через відсутність класів на індивідуальній формі навчання також вимушено знаходилися діти Василівської, Широчанської та Надіївської шкіл. Об’єм навчального навантаження для школярів на індивідуальній формі навчання значно менший, більше інформації вони повинні опрацьовувати самостійно. В той же час витрати на 1 учня коливалися від 10292 грн до 55230 грн. Найбільші витрати були в школах з малою наповненістю класів. Це значить, що кошти використовуються нераціонально і замість оновлення матеріально технічної бази шкіл, створення безпечних умов для навчання кошти витрачаються на утримання стін. Заз

Опорний заклад, як інструмент підвищення якості освітніх послуг. Досвід Новоукраїнської ОТГ

Освіта є одним із пріоритетних напрямків розвитку Новоукраїнської ОТГ. В результаті створення громади освітня мережа включала 8 шкіл, з них 6 І – ІІІ ступенів і 2 – І – ІІ ступенів. На території громади проживає 1937 учнів, в той же час загальна проектна потужність шкіл становить 3503 дитини, з них 3284 дитини – це проектна потужність шкіл І – ІІІ ступенів. Найбільша завантаженість проектних потужностей шкіл спостерігалася в Новоукраїнській ЗОШ І-ІІІ ст. №6 та Новоукраїнській ЗОШ І-ІІІ ст. №8 і становило 70%. Щодо решти навчальних закладів, то проектні потужності використовувалися на рівні від 28 до 64 %, виключення становив Новоукраїнський НВК. Це свідчить, про те, що в громади не має потреби в такій кількості навчальних закладів третього ступеня. В окремі навчальні заклади громади вчителі доїжджали з Новоукраїнки. Були випадки коли вчитель математики викладав фізкультуру, вчителі початкових класів, української мови викладали іноземну. Аналіз вибору батьками і дітьми навчальних закладів в розрізі територій свідчить про те, що є території з яких 30 % дітей доїжджають в інші навчальні заклади. Всі перелічені фактори сформували потребу у реформування шкільної системи освіти в Новоукраїнській ОТГ.

Вибори директора школи, як вихідна умова підвищення ефективності її функціонування

Обрання керівника навчального закладу за конкурсом та укладання з ним контракту сприятиме ряду позитивних змін:
– Зростання мотивації директора школи та педагогічного колективу до підвищення якості освітніх послуг;
– Створення підгрунтя для виявлення реалізації нових ініціатив
– Залучення батьків до прийняття рішень, руйнування негативних стереотипів та розвиток співпраці з адміністрацією шкіл
– Активізація громадянського суспільства
Можливість впровадження принципів демократії в процес призначення керівників навчальних закладів в Преображенській ОТГ з’явилася внаслідок реалізації заходів по створенню освітнього округу та опорного закладу в громаді. В статуті опорної школи, передбачено, що безпосереднє керівництво навчальним закладом здійснює директор призначений за результатами конкурсного відбору згідно з Порядком призначення директора.