Надання освітніх послуг в умовах воєнного стану: досвід відділу освіти Городоцької міської ради, Хмельницької області

В умовах війни, з урахуванням обставин що виникають, рішення приймаються швидко на всіх рівнях від загальнодержавного до особистого. Із початком активних бойових дій, в ряді регіонів України, до Городоцької територіальної громади разом з батьками приїхали 223 дитини шкільного віку. В той же час 26 педагогічних працівників та 603 учні Городоцької громади покинули територію України. За таких обставин, реалізація функцій органу місцевого самоврядування в сфері освіти, орієнтована на організацію безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану, що зокрема, передбачає:

1. Створення безпечних умов для навчання учням, що прибули в громаду.
2. Врегулювання трудових відносин з вчителями, які залишили територію громади.
Необхідність реалізації цих завдань стала передумовою впровадження практики.

Інформальна освіта в умовах воєнного стану: досвід відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, Івано-Франківської  області

З початком війни мільйони українців зі східних регіонів держави були вимушені покинути власні домівки. Верховинська територіальна громада стала однією із громад до якої в пошуках безпеки приїхали тисячі українців з Києва, Херсону, східних регіонів держави. Коли в громаді почали реєструватися перші вимушено переселені особи (ВПО) стало зрозуміло що для людей, які звикли послуговуватися російською мовою в побуті потрібна мовна адаптація. що також має на меті допомогти співвітчизникам адаптуватися в нових умовах, сприяти формуванню нових соціальних зав’язків. Саме тому, з ініціативи відділу освіти, молоді та спорту Верховинської селищної ради, було започатковано безкоштовні курси вивчення української мови під назвою «Мовна адаптація: легко і цікаво!» для внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні має бути свідоме прагнення кожного громадянина України бути носієм української мови, бути єдиними в часі і слові.

Розробка стратегії розвитку освіти. Досвід Старосалтівської територіальної громади

Одними із базових засад реформи освіти є забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг та створення умов для здобуття освіти впродовж  життя. Реалізація реформи освіти на місцевому рівні вимагає від громад системного підходу до змін, залучення мешканців громад до процесів управління освітою, прийняття непростих управлінських рішень.

Визначення стратегічних пріоритетів розвитку системи освіти в громаді, визначення викликів та напрямів змін, системний підхід до їх впровадження, переконання мешканців громади підтримати зміни– одні із завдань стратегії. Стратегія розвитку освіти відображає місцеву політику в цій сфері, робить діяльність місцевої влади прозорою та підконтрольною громаді.

Вибори директора: хто ініціює, чому і як? Досвід Брусилівської селищної територіальної громади

Потребу у проведенні конкурсу на посади керівників закладів повної загальної середньої освіти в Брусилівській громаді виникла в двох школах внаслідок: дострокового припинення трудового договору та внаслідок завершення строкового трудового договору. Досвід проведення конкурсу на посаду керівників закладів повної загальної середньої освіти в Брусилівській громаді розкриє особливості механізму оцінювання кандидатів на посаду керівників закладів освіти та заключеня строкової трудової угоди. Приклади документів, що розроблені фахівцями відділу освіти та спорту Брусилівської селищної ради у додатках до практики.

Оптимізація: складний процес, що приносить позитивні зміни. Досвід Брусилівської селищної ради.

Факти, що вплинули на необхідність розпочати процес оптимізації в Брусилівській громаді:
– громада отримала заклади із низькою наповнюваністю, серед них були школи І-ІІІ ступеня, які нараховували 50 дітей, а також школи І ступеня, в яких навчалося 16-18 дітей і не було жодного класу, діти навчалися на індивідуальній формі.
– діти із шкіл з низькою наповнюваністю не приймали активної участі в олімпіадах та конкурсах, в таких школах спостерігався низький рівень охоплення дітей гуртковою роботою та позашкільною освітою.
– високі витрати на одного учня (60-70 тис. грн).

Розвиток позашкільної освіти: досвід Клеванської територіальній громади

Позашкільна освіта сприяє розвитку здібностей учнів, позитивно впливає на їх досягнення під час навчання в школі і є додатковим стимулом для самоствердження та розвитку. З 2017 по 2020 рік забезпечення послуг позашкільної освіти в Клеванській громаді здійснювалося районним Будинком школяра, який надавав послуги для дітей, що проживали на території всього району. Хоч заклад і був розташований на території громади він та його працівники не були зацікавлені активно долучатися до організації та проведення заходів в Клеванській громаді, ініціювати розвиток співпраці з школами. В той же час система позашкільної освіти в громаді потребувала змін. Як наслідок, прийнято рішення створити Центр дитячої та юнацької творчості Клеванської селищної ради (ЦДЮТ).

Оптимізація: якісні освітні послуги – рівні можливості для всіх. Досвід Клеванської селищної ради

Серед ключових причин, що спонукали до проведення оптимізації структури опорного закладу в Клеванській громаді можна виділити наступні:

Завершувалася реконструкція нового приміщення для опорної школи, яка проводилася із дотриманням нових вимог, була забезпечена новими кабінетами та сучасним обладнанням.
Філії були малокомплектні, у першій навчалося 12 дітей, а у другій – 24. У філіях функціонували класи – комплекти, це дозволяло уникнути впровадження індивідуальної форми навчання, але також вносило і ряд обмежень.
Приміщення філій – це старі будівлі, в яких було пічне опалення і діти скаржилася на головний біль після занять, батьки зазначали, що одяг дітей міг бути просякнутий димом і діти швидко втомлюються.
Передбачалося, що після прийняття опорного закладу від районної ради йому буде надано фінансову автономію.

Міжшкільний Навчально-Виробничий Комбінат у Клеванській територіальній громаді: змінювати юридичний статус не варто, оптимізувати.

Продовження роботи міжшкільного навчального комплексу було пов’язано із рядом проблем:
Послуги міжшкільного навчального комбінату не користувалися попитом. Коли заклад перебував у підпорядкуванні районної ради, контингент учнів МНВК формувався у добровільно-примусовому порядку. Проектна потужність МНВК – 600, фактично в закладі у 2020-2021 році навчалося 124 учні. У Клеванській громаді 4 школи і власними силами забезпечити його учнівським контингентом було неможливо, учні надавали перевагу витрачати час на підготовку до ЗНО. Ця, а також інші причини спонукали до ліквідації закладу. Деталі далі.

Підвищення якості освітніх послуг та організації освітньо-виховного процесу шляхом впровадження платформи MOODLE в роботу закладу освіти. Інновації  Кам’янець-Подільського ліцею І-ІІІ ступенів «Славутинка» Хмельницької обласної ради

В Кам’янець-Подільському ліцеї І-ІІІ ступенів «Славутинка» Хмельницької обласної ради (далі ліцей «Славутинка») 44% учнів, що в абсолютному виражені становить 173 дитини, – це учні із соціально вразливих груп. 72 % учнів закладу, за результатами поглибленого медичного огляду, мають захворювання, з них 80 дітей виділені у диспансерну групу. Як наслідок, прагнення підвищити якість освітніх послуг, забезпечити рівний доступ до них, забезпечити надання додаткової допомоги учням, які довго хворіють, або які потребують диференційованих завдань чи індивідуального підходу, допомогти батькам учнів, які обрали екстернатну чи сімейну форми навчання, стали передумовою визначення стратегічних пріоритетів ліцею «Славутинка» одним з яких є впровадження хмарних технологій в освітній процес та управлінську діяльність.

Розробка положення про конкурс на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти. Досвід Солонянської ТГ

В 2016 році в Солонянській ОТГ було розроблене перше Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти (далі Положення про конкурс). Після прийняття ЗУ «Про освіту», в положення були внесені зміни відповідно до Типового положення затвердженого у 2018 році. В зв’язку із прийняттям ЗУ «Про повну загальну середню освіту» в процедурі проведення конкурсного відбору відбулися суттєві зміни, що вимагало внесення змін та затвердження нової редакції Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти. Зазначене стало передумовою впровадження практики.