Практики – Сторінка 3 – Управління освітою в громадах

Неформальна та інформальна освіта як інструменти впровадження гендерно-чутливих практик та підходів в практику Дзвиняцької сільської територіальної громади, Івано-Франківської області.

За результатами участі в семінарах, тренінгах програми DOBRE з питань гендерної рівності начальниця відділу освіти, молоді та спорту Дзвиняцької громади винесла на розгляд голови громади ідею впровадження гендерного підходу в роботу Дзвиняцької сільської ради, в тому числі в сфері формальної освіти, шляхом законодавчого оформлення гендерної політики громади та використання неформальної та інформальної освіти як інструментів впровадження гендерно-чутливих практик.

Шкільний громадський бюджет – ефективний інструмент залучення учнівської молоді до громадської діяльності. Досвід Новолинської територіальної громади, Волинська область

Із метою сприяння розвитку шкіл громади, перетворення їх із звичайного закладу освіти, де надаються знання, йде освітній процес, в соціально-активні школи, управлінням освіти Нововолинської міської ради ініційовано впровадження шкільного громадського бюджету.

Громадське обговорення запорука успішної оптимізації в умовах воєнного стану. Досвід Новолинської територіальної громади, Волинська область

Аналіз мережі закладів освіти у Нововолинській громаді свідчив, що є заклади, які не відповідають освітнім потребам учнів і одним з них була Низкиничівська гімназія. У школі не було ні спортзалу, ні майстерні, ні актової зали, середня фактична наповнюваність класу складала 5,8, натомість РНК – 25. У 2021 році держфінінспекцією проведено плановий аудит роботи виконавчого комітету Нововолинської громади. За його результатами громаді рекомендовано, зокрема, підвищити ефективність освітньої мережі шляхом оптимізації закладів з низькою наповнюваністю. З метою забезпечення рівного доступу учнів та учениць громади до якісних освітніх послуг, підвищення ефективності шкільної мережі у Нововолинській громаді прийнято рішення провести оптимізацію. Перша школа, якої торкнулися зміни стала Низичківська гімназія.

Створення наукового ліцею в структурі вищого навчального закладу. Досвід Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Створення Наукового ліцею на базі вищого навчального закладу дозволяло Житомирській міській раді вирішити виклики щодо:
1. Підвищення якості освітніх послуг.
2. Зниження витрат місцевого бюджету. На базі Житомирської ТГ (м. Житомир) функціонує 5 закладів загальної середньої освіти приватної власності, у яких навчається 691 учень та 2 наукові ліцеї, у яких навчається 397 учнів (10-11 класи). Фактично це одна велика, або дві середні школи. Утримання цих закладів фінансує засновник, що становить значну економією для місцевого бюджету.
3. Забезпечення відповідності освітніх послуг потребам споживачів. У перший рік створення наукових ліцеїв заяви для вступу подали 270 учнів.
Створення Наукового ліцею в структурі Житомирського державного університету імені Івана Франка дозволяло закладу рішити виклики щодо:
1. Розвитку практики дуальної освіти при підготовці вчительських кадрів.
2. Підвищення якості підготовки студентів педагогічних спеціальностей до роботи в школі.
3. Підвищення ефективності використання кадрового потенціалу вищого навчального закладу.
4. Підвищення якості профорієнтаційної роботи.
5. Підвищення якості підготовки потенційних абітурієнтів вищого навчального закладу..

Реалізація права на кадрову автономію в закладах загальної середньої освіти. Досвід Володимир-Волинської територіальної громади, Волинська область.

Оцінка діючої до червня 2022 року системи пошуку директорами потенційних педагогічних та непедагогічних працівників закладів освіти свідчила про їх обмежені можливості якісно реалізувати своє право на кадрову автономію в частинні формування кадрового потенціалу шкіл. Серед недоліків, діючої на той час системи, можна виділити наступні: недостатній рівень інформації про потенційних працівників, великі затрати часу на пошук кандидатів, обмежений доступ до інформації, обмежена можливість сформувати якісну базу даних потенційних працівників закладів загальної середньої освіти. З метою усунення зазначених недоліків начальницею відділу освіти ініційовано провести цифровізацію процесу формування бази даних пошукувачів роботи в закладах освіти громади.

Розробка перспективного плану оптимізації. Досвід Володимир-Волинської територіальної громади, Волинська область.

Практика Володимир-Волинської міської територіальної громади була спрямована на вирішення двох ключових проблем:
1. Підготовка до реформи старшої школи на місцевому рівні.
2. Підвищення ефективності управління системою освіти в громаді. В період з 2018 по 2021 рік включно у Володимир-Волинській громаді фактична наповнюваність класів (ФНК) була більшою ніж розрахункова (РНК). Як наслідок, розмір освітньої субвенції, яку отримувала громада дозволяв 100% профінансувати витрати на оплату праці педагогічних працівників. В цей же період в громаді спостерігаються наслідки погіршення демографічної ситуації, контингент учнів в школах громади знизився. У 2021 році, згідно вимог законодавства, затверджено нові показники «Розрахункова наповнюваність класів» для розподілу освітньої субвенції в результаті чого ФНК стала меншою ніж РНК. Як наслідок, у 2022 році в громаді виникло недофінансування освітньої субвенції, ситуація загострилася після секвестру державного бюджету у квітні 2022 року, що став наслідком війни в Україні.
Необхідність вирішення окреслених викликів стала передумовою впровадження практики.

Зміни на часі. Розробка та затвердження перспективного плану формування мережі ліцеїв у Львівській області.

Для допомоги громадам у підготовці до впровадження реформи старшої школи на місцевому рівні, реалізації заходів націлених на підвищення якості освітніх послуг, а також на виконання вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти 1658-ІХ від 15.07.2021» Департаментом освіти і науки Львівської державної обласної адміністрації ініційовано розробку перспективного плану формування мережі ліцеїв Львівської області, який затверджено у серпні 2022 року.

Взаємодія з батьками та педагогами в процесі оптимізації як інструмент підвищення якості освітніх послуг. Досвід Вилківської міської територіальної громади.

Для визначення можливих шляхів підвищення якості освітніх послуг, підготовки до старту реформи старшої школи відділом освіти, молоді та спорту Вилківської громади проведено глибоку аналітику всіх напрямків діяльності кожного окремого закладу освіти. Результати аналізу були винесені на обговорення з педагогічними колективами та батьківською громадськістю. Всебічний якісний аналіз та відкритий діалог, в процесі підготовки змін мережі закладів освіти, став дієвим інструментом підвищення якості освітніх послуг у Вилківській громаді Одеської області.

Впровадження реформи старшої школи на місцевому рівні. Досвід Стрийської територіальної громади.

Одне із пріоритетних завдань, що поставила перед собою команда управління освіти Стрийської міської ради в 2021 році, – до 2027 року провести підготовку до впровадження реформи старшої школи на місцевому рівні. Визначенню цього завдання як пріоритетного сприяли заходи, реалізовані Львівським департаментом освіти і науки Львівської міської адміністрації в рамках розробки Перспективного плану формування ліцеїв у Львівській області. Як наслідок, для ефективного старту реформи старшої школи на місцевому рівні мережа закладів освіти Стрийської територіальної громади повинна була зазнати змін.

Сучасна система профільного навчання – від ідеї до сталих результатів. Досвід Володимирецького ліцею «Колегіум» – авторської школи Анатолія Остапенка.

В 1998/1999 навчальному році у Володимирецькому ліцеї «Колегіум» організоване навчання за трьома профілями: фізико-математичний, хіміко-біологічний, інформаційних технологій. На кожному х профілів створено два-три класи на паралелі. До цього кроку спонукало прагнення допомогти учням визначитися з вибором майбутньої професії, підвищити конкурентоспроможність учнів з сільського регіону, глибинки Полісся, на етапі вступу у престижні вищі учбові заклади України. Впровадження профільного навчання стало невід’ємною складовою авторської моделі Анатолія Остапенка «Школа модерн-технологій управління».