Формування спроможної освітньої мережі. Досвід Староушицької територіальної громади..

Староушицька територіальна громада створена  в кінці 2017 року. Вже на етапі формування громади було зрозуміло освітня мережа, що буде передана від районного відділу освіти територіальній громаді потребуватиме змін, адже із 6 шкіл, що мали бути передані громаді, 3 малокомплектні. Нестача освітньої субвенції в 2018 році становила 2,5 млн грн. Аналіз якісних показників свідчив, що якість освітніх послуг в малокомплектних школах значно нижча і фактично право учнів у рівному доступі до якісних освітніх послуг штучно обмежується. Зазначене стало передумовою для першого етапу оптимізації. В 2020 році до Староушицької громади приєднано ще одну сільську раду, на території якої функціонувала школа І-ІІІ ступенів. Аналіз мережі свідчив про необхідність змін і спонукав до чергового етапу оптимізації.

Створення гендерно чутливого освітнього середовища в закладах освіти Дзвиняцької сільської  територіальної громади, Івано-Франківської області.

Здебільшого освітяни Дзвиняцької сільської громади не розглядали впровадження гендерних практик та підходів як інструменти підвищення якості та доступності освітніх послуг. В 2020 році в громаді затверджено програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків Дзвиняцької ОТГ на 2020-2022 рр. її мета – підвищення рівня обізнаності старшокласників Дзвиняцької ТГ з питань ґендерної рівності, запобігання насильству та протидії торгівлі людьми. Реалізація завдань передбачених програмою вимагала підвищення рівня обізнаності педагогів та педагогинь громади з важливістю, суттю гендерного підходу, посилення їх спроможності щодо впровадження ідеї ґендерної рівності в освітньо-виховному процесі.
Зазначене стало основою для підготовки та реалізації проєкту  «Табір Дарунок», реалізація якого на практиці сприятиме впровадження гендерно чутливих практик в освітньо-виховний процес та створенню гендерно чутливого освітнього середовища в закладах освіти Дзвиняцької сільської територіальної громади в цілому. 

Горохів Хаб  – професійний розвиток, синергія, інновації: досвід ЦПРПП  Горохівської МТГ, Волинська область.

Горохівська міська територіальна громада створена в 2020 році. Громада налічує 24 заклади загальної середньої освіти та 17 дошкільної. Освітніми послугами охоплено 3824 дитини, з них учні – 3218. В умовах війни безпека учасників освітнього процесу набула особливого значення. Водночас підвищення якості освітніх послуг залишається одним із пріоритетних завдань Горохівської міської ради. У громаді працює 488 педагогічних працівників. В умовах реформи освіти, впровадження нових підходів до навчання  зростає необхідність якісної підтримки професійного розвитку педагогічних працівників. Саме тому прийнято рішення про створення Центру професійного розвитку педагогічних працівників. Сучасний ЦПРПП мав на меті:

залучити ініціативних, кваліфікованих фахівців, які б сприяли впровадженню новацій в освітньому процесі
забезпечити впровадження нових підходів та методів співпраці педагогічних працівників
змінити стереотипне сприйняття педагогами тих, хто забезпечує надання методичної підтримки.

Формування гендерної освітньої політики в Дзвиняцькій сільській  територіальній громаді Івано-Франківської області.

Гендерний аналіз в сфері освіти дозволив виявити ряд проблем, що перешкоджають забезпеченню рівних прав і можливостей жінок і чоловіків:
1. Вплив гендерних стереотипів на формування культури поведінки школярів.
2. Вплив гендерних стереотипів на стиль роботи педагогічних колективів.
3. Несистемна робота з гендерної освіти школярів.
З метою вирішення зазначених проблем, а також координації зусиль органів місцевого самоврядування, громадських організацій в сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у Дзвиняцькій територіальній громаді розроблена та реалізована Програма рівних прав та можливостей. Програма стала основою гендерної освітньої політики в громаді.

Неформальна та інформальна освіта як інструменти впровадження гендерно-чутливих практик та підходів в практику Дзвиняцької сільської  територіальної громади, Івано-Франківської області.

За результатами участі в семінарах, тренінгах програми DOBRE з питань гендерної рівності начальниця відділу освіти, молоді та спорту Дзвиняцької громади винесла на розгляд голови громади ідею впровадження гендерного підходу в роботу Дзвиняцької сільської ради, в тому числі в сфері формальної освіти, шляхом законодавчого оформлення гендерної політики громади та використання неформальної та інформальної освіти як інструментів впровадження гендерно-чутливих практик.

Шкільний громадський бюджет – ефективний інструмент залучення учнівської молоді до громадської діяльності. Досвід Новолинської  територіальної громади, Волинська область

Із метою сприяння розвитку шкіл громади, перетворення їх із звичайного закладу освіти, де надаються знання, йде освітній процес, в соціально-активні школи, управлінням освіти Нововолинської міської ради ініційовано впровадження шкільного громадського бюджету.

Громадське обговорення запорука успішної оптимізації в умовах воєнного стану. Досвід Новолинської територіальної громади, Волинська область

Аналіз мережі закладів освіти у Нововолинській громаді свідчив, що є заклади, які не відповідають освітнім потребам учнів і одним з них була Низкиничівська гімназія. У школі не було ні спортзалу, ні майстерні, ні актової зали, середня фактична наповнюваність класу складала 5,8, натомість РНК – 25. У 2021 році держфінінспекцією проведено плановий аудит роботи виконавчого комітету Нововолинської громади. За його результатами громаді рекомендовано, зокрема, підвищити ефективність освітньої мережі шляхом оптимізації закладів з низькою наповнюваністю. З метою забезпечення рівного доступу учнів та учениць громади до якісних освітніх послуг, підвищення ефективності шкільної мережі у Нововолинській громаді прийнято рішення провести оптимізацію. Перша школа, якої торкнулися зміни стала Низичківська гімназія.

Створення наукового ліцею в структурі вищого навчального закладу. Досвід Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Створення Наукового ліцею на базі вищого навчального закладу дозволяло Житомирській міській раді вирішити виклики щодо:
1. Підвищення якості освітніх послуг.
2. Зниження витрат місцевого бюджету. На базі Житомирської ТГ (м. Житомир) функціонує 5 закладів загальної середньої освіти приватної власності, у яких навчається 691 учень та 2 наукові ліцеї, у яких навчається 397 учнів (10-11 класи). Фактично це одна велика, або дві середні школи. Утримання цих закладів фінансує засновник, що становить значну економією для місцевого бюджету.
3. Забезпечення відповідності освітніх послуг потребам споживачів. У перший рік створення наукових ліцеїв заяви для вступу подали 270 учнів.
Створення Наукового ліцею в структурі Житомирського державного університету імені Івана Франка дозволяло закладу рішити виклики щодо:
1. Розвитку практики дуальної освіти при підготовці вчительських кадрів.
2. Підвищення якості підготовки студентів педагогічних спеціальностей до роботи в школі.
3. Підвищення ефективності використання кадрового потенціалу вищого навчального закладу.
4. Підвищення якості профорієнтаційної роботи.
5. Підвищення якості підготовки потенційних абітурієнтів вищого навчального закладу..

Реалізація права на кадрову автономію в закладах загальної середньої освіти. Досвід Володимир-Волинської  територіальної громади, Волинська область.

Оцінка діючої до червня 2022 року системи пошуку директорами потенційних педагогічних та непедагогічних працівників закладів освіти свідчила про їх обмежені можливості якісно реалізувати своє право на кадрову автономію в частинні формування кадрового потенціалу шкіл. Серед недоліків, діючої на той час системи, можна виділити наступні: недостатній рівень інформації про потенційних працівників, великі затрати часу на пошук кандидатів, обмежений доступ до інформації, обмежена можливість сформувати якісну базу даних потенційних працівників закладів загальної середньої освіти. З метою усунення зазначених недоліків начальницею відділу освіти ініційовано провести цифровізацію процесу формування бази даних пошукувачів роботи в закладах освіти громади.

Розробка перспективного плану оптимізації. Досвід Володимир-Волинської  територіальної громади, Волинська область.

Практика Володимир-Волинської міської територіальної громади була спрямована на вирішення двох ключових проблем:
1. Підготовка до реформи старшої школи на місцевому рівні.
2. Підвищення ефективності управління системою освіти в громаді. В період з 2018 по 2021 рік включно у Володимир-Волинській громаді фактична наповнюваність класів (ФНК) була більшою ніж розрахункова (РНК). Як наслідок, розмір освітньої субвенції, яку отримувала громада дозволяв 100% профінансувати витрати на оплату праці педагогічних працівників. В цей же період в громаді спостерігаються наслідки погіршення демографічної ситуації, контингент учнів в школах громади знизився. У 2021 році, згідно вимог законодавства, затверджено нові показники «Розрахункова наповнюваність класів» для розподілу освітньої субвенції в результаті чого ФНК стала меншою ніж РНК. Як наслідок, у 2022 році в громаді виникло недофінансування освітньої субвенції, ситуація загострилася після секвестру державного бюджету у квітні 2022 року, що став наслідком війни в Україні.
Необхідність вирішення окреслених викликів стала передумовою впровадження практики.