В 2021 році Департамент освіти та науки Львівської області ініціював розробку перспективного плану формування мережі ліцеїв Львівської області. План розроблявся на підставі пропозицій, що подавалися самими громадами. Як наслідок Мостиській територіальній громаді потрібно було вирішити:

Які і скільки шкіл будуть забезпечувати здобуття профільної середньої освіти в Мостиській територіальній громаді з вересня 2027 року?
Які заходи, коли і як реалізувати щоб з 12 шкіл, що забезпечують здобуття освіти учнями 10-11 класів в 2021/2022 навчальному році залишилася та кількість ліцеїв, яка відповідатиме потребам громади та вимогам законодавства.?
Пошук рішень став передумовою для розробки Перспективного плану оптимізації мережі закладів освіти Мостиської територіальної громади.

Читати далі

В серпні набули чинності зміни до п. 2 ст.32 2021 року до ЗУ «Про повну загальну середню освіту». Як наслідок, реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення. Зміни законодавства, а також необхідність реалізації заходів націлених на забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг стали передумовою впровадження практики.

Читати далі

Збройна агресія росії проти України змінила життя кожного українця. В умовах війни зросла роль практичних психологів, адже сьогодні, більш ніж будь-коли раніше всі учасники освітньо-виховного процесу потребують психологічної підтримки та допомоги. Перед практичними психологами постали нові виклики, вирішення яких потребує розвитку професійних навиків, впровадження нових та адаптація апробованих методів надання психологічної підтримки. Зазначене визначило особливості організації роботи практичного психолога в умовах воєнного стану Гімназії №7 Новоград-Волинської міської ради Житомирської області.

Читати далі

Надання якісних освітніх послуг – одне із пріоритетних завдань місцевої влади від моменту створення громади. Для підвищення мотивації учнів та педагогів до розвитку та реалізації власного потенціалу, розвитку навиків самостійної роботи в учнів, підвищення їх зацікавленості участі в олімпіадах, конкурсах, МАН, розвитку творчих та спортивних здібностей, в 2018 році в Красилівській територіальній громаді започатковано вручення відзнак та грошової винагороди. За підтримки голови громади в 2022 році, в умовах воєнного стану, цю практику було продовжено.

Читати далі

Мотивація учнів до навчання та розвиток навиків самостійної роботи – одні із головних чинників, що сприяють підвищенню якості освітніх послуг. Це непросте завдання, особливо в умовах воєнного стану. В Красилівській територіальній громаді виникла ініціатива мотивації учнів до навчання та формування у них навиків самостійної роботи починаючи з початкової школи за допомогою малих наукових досліджень серед учнів початкової школи.

Читати далі

Практика Красилівської територіальної громади була спрямована на вирішення трьох ключових проблем:

Підвищення якості освітніх послуг та ефективності використання потенціалу педагогічних працівників.
Забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг.
Підвищення ефективності управляння системою освіти в громаді.
Необхідність вирішення окресленої проблеми стала передумовою впровадження практики.
Як громаді вдалося досягти поставлених цілей? Знайомтеся з практикою громади, тут розкриті всі особливості саме для вас!

Читати далі

В цілому можна виділити дві ключові причини створення Центру професійного розвитку педагогічних працівників (Центру) в Компаніївській територіальній громаді в 2020 році:

Вимоги законодавства. ЗУ «Про повну загальну середню освіту» передбачав реорганізацію методичних кабінетів та створення, відповідно до законодавства та потреб громади, Центрів професійного розвитку педагогічних працівників.
Збільшення кількості споживачів послуг Центру. Укрупнення Компаніївської громади, що передбачалося на завершальному етапі реформи з децентралізації влади, призводило до зростання мережі закладів освіти громади та, як наслідок, кількості педагогів, які потребували методичної підтримки.

Читати далі

Постановою КМУ № 401 від 1 квітня 2022 року, здійснено секвестр державного бюджету. Скорочення видатків загального фонду державного бюджету викликано внаслідок війни, що розпочала росія проти України.  Як наслідок, освітня субвенція також була зменшена на 10%. Попередній аналіз наслідків скорочення освітньої субвенції для Білозірської громади свідчив, що є загроза виникнення заборгованості по заробітній платі для педагогічних працівників у розмірі 2570300 грн. Варто зазначити, що до секвестру бюджету в Білозірській територіальній громаді дефіциту освітньої субвенції не було. Необхідність вирішення окресленої проблеми стала передумовою впровадження практики.

Читати далі

У Хустській територіальній громаді не було випадків, коли мешканці відмовляються, не хочуть спілкуватися українською мовою чи в різних установах і організаціях не використовують державну мову. Навпаки, у всіх структурах панує українська мова, це об’єднавча складова особливо для поліетнічних громад. На території Хустської громади проживають українці, угорці, німці, словаки, роми. Водночас  існувало два виклики:

– недостатньо висока якість володіння українською мовою на побутовому рівні. Так, непоодинокі випадки граматичних, лексичних помилок на бігбордах, у меню закладів харчування, в повсякденному спілкуванні.
– низькі показники зовнішнього незалежного тестування (ЗНО) з української мови.
Прагнення вирішити зазначені виклики було передумовою впровадження практики.

Читати далі

З початку війни росії проти України в громаду почали прибувати нові мешканці з регіонів України, у яких велися активні бойові дії. За цих умов одними із основних завдань Хустської громади стало надання допомоги співвітчизникам щодо таких напрямків:

створення умов для проживання, забезпечення харчування, надання психологічної допомоги у разі потреби;
легкої адаптації в нових умовах.
У процесі забезпечення базових потреб людей, які приїхали в Хустську громаду, рятуючись від війни, стало очевидним, що вони в побуті послуговуються російською мовою, а в ряді випадків діти та дорослі зазначали, що не розуміють української мови. Така ситуація ускладнювала процес адаптації людей у новій громаді, їх комунікацію з місцевими мешканцями, формування нових соціальних зав’язків у цілому. Для вирішення цих викликів прийнято рішення реалізувати проєкт з інформальної освіти «Срібна Земля», який передбачав надання допомоги новим мешканцям громади розвинути, сформувати навики практичного використання української мови через вивчення культури, традицій, історії краю.

Читати далі