Сучасна система профільного навчання – від ідеї до сталих результатів. Досвід Володимирецького ліцею «Колегіум» – авторської школи Анатолія Остапенка.

В 1998/1999 навчальному році у Володимирецькому ліцеї «Колегіум» організоване навчання за трьома профілями: фізико-математичний, хіміко-біологічний, інформаційних технологій. На кожному х профілів створено два-три класи на паралелі. До цього кроку спонукало прагнення допомогти учням визначитися з вибором майбутньої професії, підвищити конкурентоспроможність учнів з сільського регіону, глибинки Полісся, на етапі вступу у престижні вищі учбові заклади України. Впровадження профільного навчання стало невід’ємною складовою авторської моделі Анатолія Остапенка «Школа модерн-технологій управління».

План оптимізації мережі як основа для впровадження реформи старшої школи на місцевому рівні. Досвід Мостиської територіальної громади.

В 2021 році Департамент освіти та науки Львівської області ініціював розробку перспективного плану формування мережі ліцеїв Львівської області. План розроблявся на підставі пропозицій, що подавалися самими громадами. Як наслідок Мостиській територіальній громаді потрібно було вирішити:

Які і скільки шкіл будуть забезпечувати здобуття профільної середньої освіти в Мостиській територіальній громаді з вересня 2027 року?
Які заходи, коли і як реалізувати щоб з 12 шкіл, що забезпечують здобуття освіти учнями 10-11 класів в 2021/2022 навчальному році залишилася та кількість ліцеїв, яка відповідатиме потребам громади та вимогам законодавства.?
Пошук рішень став передумовою для розробки Перспективного плану оптимізації мережі закладів освіти Мостиської територіальної громади.

Оптимізація закладів освіти в сільській місцевості. Досвід Городоцької громади Хмельницької області

В серпні набули чинності зміни до п. 2 ст.32 2021 року до ЗУ «Про повну загальну середню освіту». Як наслідок, реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення. Зміни законодавства, а також необхідність реалізації заходів націлених на забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг стали передумовою впровадження практики.

Робота практичного психолога закладу освіти під час війни. Досвід Гімназії №7 Новоград-Волинської міської ради

Збройна агресія росії проти України змінила життя кожного українця. В умовах війни зросла роль практичних психологів, адже сьогодні, більш ніж будь-коли раніше всі учасники освітньо-виховного процесу потребують психологічної підтримки та допомоги. Перед практичними психологами постали нові виклики, вирішення яких потребує розвитку професійних навиків, впровадження нових та адаптація апробованих методів надання психологічної підтримки. Зазначене визначило особливості організації роботи практичного психолога в умовах воєнного стану Гімназії №7 Новоград-Волинської міської ради Житомирської області.

Матеріальна та нематеріальна винагорода як інструменти підвищення якості освітніх послуг та розвитку навиків самостійної роботи учнів. Досвід Красилівської територіальної громади, Хмельницька область.

Надання якісних освітніх послуг – одне із пріоритетних завдань місцевої влади від моменту створення громади. Для підвищення мотивації учнів та педагогів до розвитку та реалізації власного потенціалу, розвитку навиків самостійної роботи в учнів, підвищення їх зацікавленості участі в олімпіадах, конкурсах, МАН, розвитку творчих та спортивних здібностей, в 2018 році в Красилівській територіальній громаді започатковано вручення відзнак та грошової винагороди. За підтримки голови громади в 2022 році, в умовах воєнного стану, цю практику було продовжено.

Мала академія наук з 6: освіта в умовах воєнного стану. Досвід Красилівської територіальної громади, Хмельницька область.

Мотивація учнів до навчання та розвиток навиків самостійної роботи – одні із головних чинників, що сприяють підвищенню якості освітніх послуг. Це непросте завдання, особливо в умовах воєнного стану. В Красилівській територіальній громаді виникла ініціатива мотивації учнів до навчання та формування у них навиків самостійної роботи починаючи з початкової школи за допомогою малих наукових досліджень серед учнів початкової школи.

Створення старшої профільної школи як основа формування спроможної освітньої мережі. Досвід Красилівської територіальної громади, Хмельницька область.

Практика Красилівської територіальної громади була спрямована на вирішення трьох ключових проблем:

Підвищення якості освітніх послуг та ефективності використання потенціалу педагогічних працівників.
Забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг.
Підвищення ефективності управляння системою освіти в громаді.
Необхідність вирішення окресленої проблеми стала передумовою впровадження практики.
Як громаді вдалося досягти поставлених цілей? Знайомтеся з практикою громади, тут розкриті всі особливості саме для вас!

Центр професійного розвитку педагогічних працівників: практика впровадження змін. Досвід Компаніївської селищної громади.

В цілому можна виділити дві ключові причини створення Центру професійного розвитку педагогічних працівників (Центру) в Компаніївській територіальній громаді в 2020 році:

Вимоги законодавства. ЗУ «Про повну загальну середню освіту» передбачав реорганізацію методичних кабінетів та створення, відповідно до законодавства та потреб громади, Центрів професійного розвитку педагогічних працівників.
Збільшення кількості споживачів послуг Центру. Укрупнення Компаніївської громади, що передбачалося на завершальному етапі реформи з децентралізації влади, призводило до зростання мережі закладів освіти громади та, як наслідок, кількості педагогів, які потребували методичної підтримки.

Зменшення освітньої субвенції: виклики та шляхи їх рішень. Досвід закладів освіти Білозірської громади, Черкаська область.

Постановою КМУ № 401 від 1 квітня 2022 року, здійснено секвестр державного бюджету. Скорочення видатків загального фонду державного бюджету викликано внаслідок війни, що розпочала росія проти України.  Як наслідок, освітня субвенція також була зменшена на 10%. Попередній аналіз наслідків скорочення освітньої субвенції для Білозірської громади свідчив, що є загроза виникнення заборгованості по заробітній платі для педагогічних працівників у розмірі 2570300 грн. Варто зазначити, що до секвестру бюджету в Білозірській територіальній громаді дефіциту освітньої субвенції не було. Необхідність вирішення окресленої проблеми стала передумовою впровадження практики.

Розробка програми розвитку та функціонування української мови – складова розвитку системи освіти: досвід Хустської громади Закарпатської області

У Хустській територіальній громаді не було випадків, коли мешканці відмовляються, не хочуть спілкуватися українською мовою чи в різних установах і організаціях не використовують державну мову. Навпаки, у всіх структурах панує українська мова, це об’єднавча складова особливо для поліетнічних громад. На території Хустської громади проживають українці, угорці, німці, словаки, роми. Водночас  існувало два виклики:

– недостатньо висока якість володіння українською мовою на побутовому рівні. Так, непоодинокі випадки граматичних, лексичних помилок на бігбордах, у меню закладів харчування, в повсякденному спілкуванні.
– низькі показники зовнішнього незалежного тестування (ЗНО) з української мови.
Прагнення вирішити зазначені виклики було передумовою впровадження практики.