Оптимізація: причини та наслідки. Досвід Іванівської ОТГ Чернігівської області

Результати аналізу мережі закладів освіти показали низку проблем, які потребували вирішення. Зокрема в Слобідській ЗОШ І-ІІ ступенів навчалося 27 учнів, а прогнозовані показники на наступний навчальний рік свідчили, що їх контингент скоротиться до 19 чоловік. Як наслідок, діти в школі слабо соціалізовані, практично 61% всіх учнів школи навчалися на індивідуальній формі навчання внаслідок несформованих класів (менше 5 учнів). В ситуації, коли для учнів різні предмети викладає один і той же вчитель, це негативно впливає на якість послуг, а отже і на якість знань. На додачу витрати на утримання таких шкіл є високими, але не здатні забезпечити належну якість освітніх послуг.

Чи має громада вибір? Практика призначення керівника закладу освіти Іванівської ОТГ Чернігівської області за результатами конкурсного відбору

Іванівська ОТГ – сільська громада, яка об’єднала 5436 мешканців із 12 населених пунктів. На її території функціонує два опорних заклади, в одному із яких утворилася вакантна посада керівника закладу освіти. Директор школи – жінка пенсійного віку із стажем роботи на посаді директора 30 років, самостійно, свідомо прийняла рішення звільнитися із посади. Подана нею заява була підписана і, як наслідок виникла потреба в проведені конкурсу на заміщення вакантної посади керівника закладу освіти відповідно до вимог чинного законодавства.

Організація надання методичних послуг в сільській ОТГ: досвід Білозірської ОТГ

Якість освітніх послуг залежить від вчителя. Керівники освітніх закладів, вчителі шкіл відзначають важливість допомоги методистів особливо в умовах реформи освіти. Методисти надають допомогу вчителям як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності. Зважаючи на невідповідність послуг районного методичного кабінету очікуванням громади, а також враховуючи власний потенціал прийнято рішення про пошук власної моделі надання методичних послуг, яка б відповідала потребам громади та враховувала її специфіку.

Комунікація учасників навчального процесу, як інструмент процесу підвищення якості освітніх послуг: досвід Білозірської ОТГ

Одним із ключових завдань Білозірської опорної школи є пошук та впровадження різних інструментів для підвищення якості освітніх послуг. Участь в експериментальних освітніх програмах є одним із таких інструментів. Ефективність його застосування залежить від готовності до змін та співпраці учасників навчального процесу, а також підтримки з боку органу управління освіти громади та місцевої влади.

Інструменти формування спроможної мережі закладів освіти: досвід Білозірської ОТГ

Освітнє середовище в школі повинно моделюватися з урахуванням принципів варіативності, суб’єктності, креативності, цілісності. Сучасне життя висуває перед сільською школою все нові і нові проблеми, однією з найвагоміших є демографічна (кількість учнів у сільських школах з кожним роком зменшується). Мережа та контингент учнів опорної Білозірської ЗОШ І-ІІІст. Білозірської сільської ради Черкаського району на 2016/2017 навчальний рік становить 571 дитина. Кількість учнів, що навчаються в інших трьох школах громади (крім опорної) – 339 учні, а це 1 школа третього та дві школи другого ступенів. Проектна потужність шкіл перевищує фактичну потребу.
Необхідність забезпечення рівного доступу до якісних освітніх послуг всіх дітей громади, сприяння їх соціалізації учнів, прагнення скоординувати роботу шкіл сформувало актуальність впровадження практики.

Створення спроможної освітньої мережі: досвід Засульської ОТГ

Прийнявши від районної влади заклади освіти, Засульська ОТГ прийняла як цінності, так і проблеми. При проектній потужності шкіл ОТГ на 3816 місць у 2017/2018 н.р. у ЗНЗ навчається – 1311 учнів, що становить 34% наповнюваності від проектної. Відповідно до демографічної ситуації у 7-ми НЗ функціонує 14 класів із наповнюваністю менше 5 учнів. Комп’ютерна база НЗ залишається надзвичайно слабкою, що частково стає на заваді роботи для творчого вчителя. Середній вік учителя в ОТГ становить 41-50 років, до 30 років – 12,7%; випускники 2017 року Мацківської, Михнівської, Новаківської, Войнихівської, Вищебулатецької ЗОШ І-ІІІ ст. показали низькі результати ЗНО серед шкіл Полтавської області. Витрати на 1 учня в малокомплектних школах становили від 38 до 71 тисячі гривень. Через низьку наповнюваність класів в малокомплектних школах І-ІІІ ступеня неможливо реалізувати профільне навчання.
Зазначені проблеми сформували актуальність впровадження практики

Підвіз дітей до шкіл з власної громади і не тільки: досвід Пирятинської ОТГ

Результати попереднього аналізу засвідчили, що у 2016-2017 н.р. до шкіл Пирятинської ОТГ потребуватимуть підвезення 267 дітей з 16 населених пунктів, з яких 9 не належать до Пирятинської ОТГ. Таким чином, необхідність реалізації повноважень ОТГ у сфері освіти сформувала актуальність впровадження практики та вимагала вирішення таких завдань: вибір методу організації підвезення, вирішення питання щодо оплати вартості проїзду дітей, які підвозяться із територій, що не належать до складу ОТГ.

Вибори директора: досвід Пирятинської ОТГ

Заключення з керівником навчального закладу контракту на визначений термін – це не спроба його контролю, це прагнення, через процедуру виборів, заручитися підтримкою педагогічного, батьківського та учнівського колективу у її реалізації. Саме взаємодія учасників навчально – виховного процесу забезпечує якість освітніх послуг, формування безпечного середовища для навчання, реалізацію тактичних та стратегічних цілей розвитку школи. Без перебільшення цінним є ефект співпраці – розкриття цінності кожного учня, розкриття та реалізація потенціалу кожного із учасників навчального процесу

Від теорії до практики партнерства: досвід Пирятинської ОТГ

Прагнення сформувати нову культуру відносин, поглиблювати практику партнерства та залучення батьків та дітей до процесів управління в громаді, розподіл з ними відповідальності, а отже і підвищення їх зацікавленості у досягнутих результатах – це ті фактори, що стали передумовою впровадження практики та сформували її актуальність для громади.

Сучасний формат співпраці ІППО та ОТГ – руйнування образу методиста – контролера

Якість освітніх послуг значною мірою залежить від якості методичної допомоги, яку отримує вчитель. Свого часу, робота методистів районного методичного кабінету, здебільшого, зводилася до реалізації контролюючої функції. Як наслідок, серед педагогів сформувалося стійке сприйняття методиста як контролера.
В громаді розглядалося питання створення власного методичного кабінету. Проте, дане питання не знаходило належної підтримки серед педагогічної спільноти. Як наслідок, методична робота проводилася на рівні шкільних методичних об’єднань. Така робота давала свої позитивні результати, але на такому рівні була нездатна повністю задовільнити запити самих педагогів. Особливо відчутно загострилася ситуація в період впровадження нового ЗУ «Про освіту» та запуску НУШ. Саме в цей час сформувався чіткий запит педагогів про необхідність методичної підтримки.